дуаліст — Дуаліст: прихильник філософського вчення, за яким в основі всесвіту лежать два первені: духовний (ідеальний) і тілесний (матеріальний) [54] … Толковый украинский словарь
дуалізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дуаліст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дуаліст — а, ч., філос. Послідовник дуалізму (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
дуалізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дуалістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дуалістичний — а, е, філос., книжн. Прикм. до дуалізм. •• Дуалісти/чна мона/рхія один з двох видів конституційної монархії; є перехідною формою від абсолютної монархії до парламентарної. Дуалісти/чна респу/бліка в науці конституційного права – термін, що його… … Український тлумачний словник
дуалізм — у, ч. 1) філос. Вчення, яке вважає, що в основі всесвіту лежать два начала (дві субстанції): духовне, ідеальне і тілесне, матеріальне, які заперечують одно одне, борються між собою; прот. монізм. 2) книжн. Двоїстість, роздвоєність чого небудь … Український тлумачний словник
дуал — (лат. dualis) грам. двоина … Macedonian dictionary
дуал — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
